Бродвей, наркотики, шлюби та суперництво з матір’ю за чоловіка: скандальні моменти з життя Лайзи Мінеллі

Вона народилася зіркою, пережила матір-суперницю, поховала чотири шлюби, неодноразово рятувала себе від себе самої, зібрала всі головні нагороди шоу-бізнесу і залишила пісню, яку ти точно знаєш.

Лайза Мінеллі біографія

Народжена зі срібною ложкою у роті

12 березня 1946 року в Голлівуді з'явилася на світ дитина, якій, здавалося б, взагалі не потрібно було нічого доводити. Батько - видатний режисер Вінсент Міннеллі, автор численних мюзиклів і людина з бездоганним смаком. Мати - Джуді Гарленд, одна з найяскравіших зірок свого покоління, голос якої змушував плакати навіть тих, хто принципово не плаче в кіно. Деякі діти народжуються зі срібною ложкою в роті. Лайза народилася зі срібною ложкою, мікрофоном і контрактом на перший фільм - і все це одночасно.

Щоправда, за цим глянцевим фасадом ховалася картина значно менш ідеальна. Коли Лайзі не було ще й п'яти, батьки розлучилися. Вінсент пішов своїм шляхом, а Джуді - у прямому сенсі пішла в рознос. Алкоголь, таблетки, нові романи, нові шлюби, депрессії, спроби суїциду - реальні та показові, залежно від настрою. Маленька Лайза почла займатись хатніми справами.

Мати народила ще двох дітей - Лорну і Джої, і турбота про них лягла здебільшого на плечі старшої дочки. Фактично на руках у Лайзи було навіть не двоє малолітніх - а троє, якщо рахувати саму Джуді, яка потребувала не меншої уваги.

Між іншим, саме в ці роки Лайза вперше з'явилася на екрані. Їй було три роки. Фільм називався "Старим добрим літом", мама грала головну роль, а маленьку Лайзу просто поставили в кадр наприкінці. Але щось у тій секундній появі спрацювало - дитина відчула сцену, відчула камеру, відчула глядача.

У п'ять років вона вже брала уроки степу у самого Фреда Астера. У сім - танцювала на нью-йоркській сцені. У тринадцять - знімалася в телепередачі поряд з Джином Келлі.

Мама як суперниця

Коли Лайзі виповнилося сімнадцять, вона вперше вийшла на одну сцену з матір'ю - в лондонському "Палладіумі". Здавалося б, що може бути зворушливішим: мати і дочка, два покоління таланту, родинний дует. Але Джуді Гарленд вийшла з того концерту з дещо неоднозначними почуттями. Вона побачила, що дочка не просто добре виступила. Дочка затьмарила її. Молодша, свіжіша, з тією самою харизмою - але без багажу прожитих помилок.

Це стало моментом, коли мати, яка все своє свідоме материнство пила разом з дочкою чай і скаржилася їй на своїх чоловіків, раптово трансформувалася в конкурента. Лайза це відчула. "Я виступала на сцені з матір'ю, - згадувала вона пізніше, - але раптом зрозуміла: вона не мама... вона Джуді Гарленд".

У 1963 році Лайза зібрала речі й переїхала до Нью-Йорка. Не тому що конфлікт переріс у щось нестерпне - а просто тому що зрозуміла: якщо залишиться, її власна кар'єра назавжди буде жити в тіні материнської. А вона на це не погоджувалася.

Нью-Йорк, Бродвей і перший тріумф

Нью-Йорк у 1963 році - місто, яке не пробачає посередності, але обожнює талант. Лайза приїхала з великим бажанням довести, що вона варта уваги не через прізвище тата. Вона бралася за будь-яку роботу. Манекенниця, статистка, невеликі ролі в театрі. Паралельно - школа театрального мистецтва. Паралельно - спроби заспівати щось своє.

У 1964 році вийшов перший альбом - "Liza! Liza!". Назва скромністю не вирізнялася, зате точно відображала суть: ось я, дивіться, слухайте. Того ж року вона отримала свою першу серйозну нагороду - "Theatre World Award" - за виступ у мюзиклі "Best Foot Forward". Критики відзначали: так, дочка Гарленд - але не лише.

У 1965 році, у дев'ятнадцять років, Лайза вийшла на Бродвей у мюзиклі "Флора - червона загроза". Виступила так, що отримала "Тоні" - одну з найпрестижніших театральних премій Америки. Дев'ятнадцять років і "Тоні".

Але справжній вибух стався трохи пізніше - коли ті самі Кандер і Ебб (автори мюзиклу "Флора - червона загроза") написали мюзикл "Кабаре". Лайза зіграла Саллі Боулз - легковажну американку в берлінському кабаре 1930-х, яка живе сьогоднішнім днем і відмовляється думати про завтра. Шоу отримало вісім номінацій "Тоні" з одинадцяти. Лайза стала зіркою - не дочкою зірки, а ЗІРКОЮ.

"Оскар" і вершина, з якої видно все

Коли в 1972 році вийшла кіноверсія "Кабаре" у постановці Боба Фосса, Голлівуд побачив щось рідкісне: актрису, яка повністю розчиняється в ролі.

"Оскар" за найкращу жіночу роль. А потім "Золотий глобус" та BAFTA. Це не просто нагороди - це підтвердження: так, ця жінка найкраща на екрані цього року. Їй тоді було двадцять шість.

Пізніше вона стала однією з шістнадцяти людей у світі, які отримали "Еммі", "Греммі", "Тоні" та "Оскар" - таке собі комбо. У цьому списку - Вупі Голдберг, Барбра Стрейзанд, Джон Гілгуд.

Через п'ять років - "New York, New York"Мартіна Скорсезе. Фільм прийняли стримано, зате з нього народилася пісня. Та сама - з трубами, з розмахом, з тим відчуттям, що місто завжди дасть тобі другий шанс. "New York, New York" стала її музичним підписом назавжди. Дотепер, коли ця мелодія грає на стадіоні після матчу "Янкіз" або в кінці новорічного ефіру, десь у цьому є трохи Лайзи.

Особисте життя Лайзи Мінеллі

Якщо кар'єра Лайзи Міннеллі - це добре написана симфонія з чіткою структурою і тріумфальним фіналом, то її особисте життя - це джазова імпровізація після трьох келихів шампанського. Захоплива, непередбачувана і не завжди логічна.

Перший чоловік - Пітер Аллен, австралійський співак. Познайомила їх сама Джуді Гарленд - яка, вочевидь, вирішила, що дочці час "заспокоїтися" і "осісти". Лайза погодилася. Весілля відіграли в 1967 році. А потім - як це буває в найдраматичніших мелодрамах - до Лайзи дійшли чутки, що між Пітером і Джуді склалися стосунки зовсім не платонічного характеру. Тобто мати підклала їй чоловіка в буквальному і переносному сенсах.

Лайза зібралася з духом, щоб розлучитись, але вже 29 червня 1969 року Джуді Гарленд померла від передозування снодійного. П'ятий чоловік знайшов її в ванній.

Лайзі на той момент було двадцять три. Горювати не було часу - вона занурилася в роботу. Що, власне, і є найчеснішою відповіддю на будь-яке горе.

Другий шлюб - з продюсером Джеком Хейлі-молодшим у 1974 році, одразу після розлучення з Алленом. Пауза між одним чоловіком і наступним становила, за різними джерелами, близько місяця. Лайза не любила прогалин. Цей шлюб протримався до 1979 року - Хейлі довго терпів романи на стороні та постійні зриви, але зрештою вирішив, що його межа терпіння таки існує.

Третій чоловік -скульптор Марк Геро. Вони одружилися у грудні 1979 року, і цей шлюб виявився найдовшим - тринадцять років, до 1992-го. Мабуть, скульптори від природи терплячіші від продюсерів. Або Лайза справді намагалася вгамуватись - принаймні перші кілька років. За цей час вона знялася в "Артурі" (1981), повернулася на Бродвей, намагалася втриматися від старих звичок. Виходило по-різному.

Четвертий і останній - Девід Гест, телепродюсер і концертний промоутер. Весілля 2002 року обійшлося молодятам у 3,5 мільйона доларів. Кімната відпочинку була прикрашена живими квітами, серед гостей - голлівудська еліта, церемонія нагадувала "Греммі" за своїм розмахом. Вони будували плани, мріяли про усиновлення дитини, купівлю будинку. Але…

Вже через рік та три місяці подали на розлучення. Гест звинуватив Лайзу в рукоприкладстві і спробував відсудити значну частину статку. Адвокати Лайзи виявилися кращими за його адвокатів.

А ще між шлюбами і поза ними у Лайзи був бурхливий роман із танцівником Михайлом Баришніковим - на той випадок, якщо комусь здавалося, що сюжет недостатньо насичений.

Боротьба, яка ніколи не закінчується

Лайза Міннеллі роками воювала із залежністю від алкоголю і наркотиків. Критики охоче порівнювали її з матір'ю. Але тут і є головна відмінність між ними: Джуді Гарленд цієї боротьби не витримала. Лайза - витримала. Вийшла з реабілітаційного центру, зірвалася, повернулася, знову зірвалася, знову повернулася.

Дітей у Лайзи немає. Вона намагалася - кілька вагітностей закінчилися трагічно. Врешті вона змирилася з цим, хоча, за її власними словами, не без болю.

Вистава, яка ще не закінчилася

У 2024 році вийшов документальний фільм "Лайза Міннеллі: Неймовірна, але правдива історія" - і вже сама назва звучить як авторський підпис під усім вищесказаним.

Того ж року вона оголосила про мемуари, реліз яких заплановано на весну 2026 року. Лайзі тоді виповниться вісімдесят. Судячи з усього, матеріалу для книжки - на томів зо три.

А що ти знаєш про Френка Сінатру? Нічого? Тоді лови цікаві факти та коротку біографію зірки.