“Неугомонний” для КДБ, герой для України: історія людини, яку не змогли зламати табори
Те, що варто знати.
Знаєте, що робить звичайний випускник журфаку після отримання диплома? Правильно -шукає роботу в медіа, мріє про кар'єру і намагається не дратувати начальство. А що робить В'ячеслав Чорновіл? Йде на Володимирську гірку і присягається всьо життя боротися за Україну. Люкс знає ще багато фактів з життя легендарного українського політика - те, що варто тобі знати.
Дитинство: коли "Війна і мир" - це не просто книжка
Народився хлопчина 24 грудня 1937-го в селі Єрки на Черкащині. Родина вчителів, золота медаль, читати навчився в чотири роки - класичний відмінник, з яким ніхто не хотів сидіти за однією партою. Але є нюанс.
Дідусь навчив онука читати за допомогою Толстого. І коли під час війни до хати зайшов німець і взяв "Війну і мир" (з портретом Сталіна на обкладинці!), батьки ледь не померли від жаху. Німець виявився адекватним, дав шоколадку Славку і пішов. Але книжку після цього вдома більше не тримали.
Fun fact: У родині завжди була зібрана торбинка з сухарями, салом, часником та цибулею. На всякий випадок.
Університет: коли ти надто український для столиці
Приїхавши до Києва вступати, молодий Чорновіл був неприємно вражений кількістю російськомовного населення. Його постійно питали, чи не з Польщі він часом. За українську мову! В Києві!
І хлопець так оберігав все українське, що одного разу облив сестру холодною водою з відра за те, що вона сказала "конечно" замість "звичайно". Екстремальні методи викладання мов - not for everyone, але ефективно. Сестра запам'ятала на все життя.
Кар'єрний шлях: від журналіста до професійного головного болю КДБ
Спочатку все йшло за планом: Львівська студія телебачення, редактор передач для молоді, літературна критика. Але потім щось пішло не так.
4 вересня 1965 року на прем'єрі "Тіней забутих предків" у кінотеатрі "Україна" Чорновіл разом із Дзюбою та Стусом вигукує: "Хто проти тиранії - встаньте!" Це був 1965-й, панове.
Результат: звільнення з роботи, недопуск до аспірантури (куди він, до речі, пройшов за конкурсом) і перша кримінальна справа.
Три ув'язнення: коли тобі подобається екстрім
Перше (1966): Справа честі
Друзів судять, потрібно свідчити проти них. Але Чорновіл відмовляється. Хоча вони вже визнали провину і логічної потреби мовчати немає. Але для нього це питання принципу.
Вирок: 3 місяці виправних робіт. Реакція Чорновола: пише книгу "Правосуддя чи рецидиви терору?"
Друге (1967): Тролінг рівня "бог"
Чорновіл укладає збірник "Лихо з розуму (Портрети двадцяти "злочинців")" і... надсилає його до КДБ, прокуратури та ЦК КПУ. З критикою. Їхньої роботи.
Уяви собі: ти пишеш про порушення прав людини, додаєш біографії репресованих інтелігентів і відправляєш це тим, хто їх і репресував, з проханням розібратися. Це як надіслати Цукербергу скаргу на Facebook через Facebook.
Вирок: 3 роки ув'язнення (скорочено до 1,5 за амністією).
Бонус: Міжнародна журналістська премія імені Ніколаса Томаліна (1975).
Третє (1972-1985)
- 6 років таборів + 3 роки заслання
- Створює підпільний журнал "Український вісник" (бо чому б ні?).
- Витримує 83 допити, не здає друзів.
- Проводить понад половину терміну в ШІЗО і ПКТ
- Бореться за статус політв'язня.
- Пише книгу "Хроніка таборових буднів".
І знову арешт (1980): Напередодні Олімпіади владі потрібно було "зачистити" громадський простір. Сфабрикували справу про замах на зґвалтування
Реакція Чорновола: 120-денне голодування на знак протесту.
Прізвисько від КДБ: "Неугомонный". І це найкраща характеристика в резюме ever.
Особисте життя
Тричі одружений, двоє синів. Перша дружина пішла, забравши дитину. Другого сина Тараса виховував переважно у листах - бо дитинство хлопця припало на батькові ув'язнення. Третя дружина Атена Пашко - поетеса і дисидентка. Розписалися 1978-го, коли вона приїхала до нього на заслання.
Її спогади: "Нас розлучили на 13 років. П'ять років я їздила до нього "під ворота" і на короткі побачення. Це була мука страшна..."
І перед кожним побаченням - обшуки, у матері навіть виймали вставні зуби, перевіряючи, чи там нічого немає. Романтика, що тут скажеш.
1990-ті: коли твоя мрія здійснилася, але...
Нарешті - Незалежність! Чорновіл:
- Ініціатор Декларації про державний суверенітет (1990).
- Ініціатор Акту проголошення Незалежності (1991).
- Голова Львівської облради (1990-1992).
- Тричі народний депутат (1990, 1994, 1998).
- Кандидат у президенти (1991) - друге місце, 23,27%.
- Голова Народного Руху України (1992-1999).
- Гетьман українського козацтва (бонус!).
Здавалося б, happy end. Але на виборах 1998 року починається внутрішньопартійний конфлікт. 19 лютого 1999-го його знімають з посади голови фракції. 31 з 48 однопартійців голосують "за". Багато хто потрапив до парламенту завдяки його авторитету.
Син Тарас: "Не сумніваюся, що цим публічним катуванням батька свідомо намагались довести до інфаркту. За одну ніч волосся срібним зробилося…"
25 березня 1999: фінал, який досі викликає питання
Автокатастрофа під Борисполем. "Тойота" врізається в КамАЗ, що розвертається посеред шосе. Видимість нормальна, дорога пряма.
Офіційна версія: нещасний випадок (заявлена міністром МВС Кравченком вже наступного ранку, до висновків експертів).
Версія близьких та соратників: політичне вбивство.
Похорон: 150-250 тисяч людей. Наймасовіший в історії незалежної України.
Нагороди: краще пізно, ніж ніколи
Міжнародна журналістська премія (1975) - за ув'язнення.
Шевченківська премія (1996) - за твори, раніше інкриміновані як антирадянські.
Герой України (2000, посмертно).
P.S. Архів Чорновола у Бучі окупанти знищили у 2022-му. Бо пам'ять — це теж зброя.
Тобі також варто прочитати про життя легенди українського кіно - Івана Миколайчука.