Пухнасті нейрохакери: як твій кіт "підсаджує" тебе на муркотіння і для чого
Хвостаті маніпулятори.

Милий котик / Джерело: Pexels
У це важко повірити, але твій милий кумедний котик — справжній нейрохакер, і він буквально тримає твій мозок на гачку. І все через його величне муркотіння!
Наші пухнасті маніпулятори хвацько "зламують" людський мозок, змушуючи нас знову і знову тягнутися до них, щоб почути той самий, чарівний, заспокійливий звук. Вони роблять це витончено, але наполегливо: приходять, коли їм потрібно, сідають на коліна, ніжно труться об твої ноги чи обличчя і, що найголовніше, провокують викид окситоцину — нашого власного гормону любові та прихильності.
Виявляється, це не просто милий жест, а чистісінька біохімія! Дослідження показали, що рівень окситоцину зростає лише тоді, коли кішка сама, за власною ініціативою, приходить до тебе — наприклад, коли вирішила полежати у тебе на колінах. Несвідомо вони змушують нас доглядати за ними.
Так і народжується та сама "котяча залежність": тобі здається, що ти просто шалено любиш свого муркотуна, а насправді ти вже давно й міцно "підсіла" на його природний "наркотик".
Але не все так страшно, адже це ще й корисна залежність! Муркотіння діє як міні-терапія. Вібрації, які видає твій котик (частота 25–250 Гц), не лише знижують твій пульс і тиск, а й, як припускають вчені, можуть стимулювати відновлення клітин і навіть зменшувати рівень гормону стресу кортизолу.
Отже, наступного разу, коли твій чотирилапий друг буде вимагати порцію ласки, пам'ятай: він не просто милий. Він – геній еволюції, який забезпечив собі VIP-проживання у твоїй квартирі, просто маніпулюючи твоїм гормональним фоном.