Софія Тобілевич: ТОП фактів, які змінять твоє уявлення про дружину Карпенка-Карого
Софія володіла чотирма мовами, грала до 75 років і записала 300+ народних пісень. А ти що встигла зробити?

Софія Тобілевич / Джерело: відкриті джерела
Або як вінницька дівчина з нічого побудувала кар'єру, встигла стати акторкою, фольклористкою, перекладачкою - і, так-так, дружиною Карпенка-Карого. Більше про цю багатогранну жінку читай на Люкс.
Дитинство
Софія народилася 15 жовтня 1860 року в селі Новоселиця на Вінниччині. Звучить романтично? А тепер реальність: збіднілий польський шляхтич-батько, рання смерть, вітчим у сибірському засланні, сім'я в злиднях. До свого підліткового віку маленька Зося встигла стати нянею в багатій родині - не з любові до дітей, а тому що треба було якось виживати.
Але ось тут історія набирає обертів. Знайомство з Броніславою Сидорович, активісткою польського руху, змінює все. Дівчина отримує освіту, вивчає чотири мови (українську, російську, французьку, німецьку, читає шедеври світової літератури. І стає... вчителькою. Знову в багатій родині.
Втратити роботу - найкраще, що з нею сталося
На початку 1880-х Софія опиняється в Києві без роботи, без зв'язків, без грошей. Звучить як жах? Для неї це був шанс. Замість того, щоб шукати чергове місце гувернантки, вона йде... до аматорського хору Старицького і Лисенка.
Уяви собі: дівчина без сценічного досвіду, але з купою вивчених народних пісень завдяки служниці Явдосі (дякуємо, Явдосю!), просто приходить і починає співати. І це спрацьовує. Вона стає частиною щойно створеної української професійної трупи.
Іноді потрібно просто мати сміливість постукати у двері, до яких тебе не запрошували.
Любовна історія: коли "ні" насправді означає "так"
Восени 1883-го Софія в складі трупи приїжджає на гастролі до Єлисаветграда і зустрічає його - Івана Тобілевича, він же Карпенко-Карий. Свіжоспечений вдівець, який щиро вважав, що йому більше не потрібна любов.
Софія виявляє знаки уваги. Іван їх ігнорує. Софія не здається. Іван прямо каже: "Ти молода, я старий вдівець, тобі я не потрібен". Але Софія, схоже, добре розумілася на психології.
Коли Івана засилають і забороняють повертатися в Україну чи жити в великих містах імперії (за політичну діяльність - бути українським інтелігентом і тоді було небезпечно), Софія робить те, що шокувало всіх. Вона просто їде за ним. На чужину. Без гарантій.
У 1885-му вони одружуються в Новочеркаську. І це, звісно, любов. Але головне - Софія не втрачає себе в цьому шлюбі.
Сцена: де вона справді сяяла
Чотири роки заслання закінчуються, і Софія повертається до театру. Але тепер уже не як хористка - як акторка. З 1890 по 1907 рік вона працює в трупі Саксаганського та Карпенка-Карого, втілює десятки ролей.
Найяскравіші: Терпелиха з "Наталки-Полтавки", баба Бушлі з "Чумаків", Лимериха з "Лимарівні". Характерні ролі - не гламурні примадонни, а справжні, живі жінки з народу.
Софія грає до 75 років. Сімдесят. П'ять. Років. Коли більшість сучасних акторок після 40 скаржаться на брак ролей, вона просто продовжувала виходити на сцену і підкорювати публіку.
Талант не знає меж (буквально)
Але театр - це лише частина історії. Софія ще й була:
- Фольклористкою. Записала понад 300 народних пісень разом з польським дослідником Чеславом Нейманом. Її "Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич" - це не просто збірка, це культурна спадщина.
- Перекладачкою. Переклала твори Галасевича, Горчинського, Риделя, навіть "Весілля Фігаро" Бомарше. Між іншим, під час заслання в Новочеркаську - бо чим іще займатися в засланні, якщо не перекладами?
- Мемуаристкою. Після смерті Івана Карпенка-Карого саме Софія зберегла спогади про нього. Її книги "Життя Івана Тобілевича" та "Корифеї українського театру. Портрети. Спогади" - це безцінні свідчення епохи. І найголовніше - автобіографічна книга "Мої стежки і зустрічі", видана після її смерті. Софія не просто жила - вона документувала своє життя для нащадків.
92 роки добре прожитого життя
Софія Тобілевич померла 7 жовтня 1953 року в Києві, прожививши майже цілий вік. Вона пережила заслання, революції, дві світові війни, зміну епох і режимів. І залишилася собою.
Поховали її на Байковому кладовищі. І хоча часто її згадують через призму чоловіка, правда в тому, що Софія Тобілевич сяяла сама по собі. Вона не була чиєюсь тінню - вона була самостійною зіркою.
Добірка цікавих фактів про останнього гетьмана Розумовського читай на Люкс.