Як хлопчик, який не міг грати у футбол, став головним гангстером Голлівуду

Люкс знайомить тебе ближче з Мартіном Скорсезе - режисером, який довів, що найкращі фільми про італійську мафію знімають саме італійці з Нью-Йорка, а не якісь там... хто вони там ще?

Від Маленької Італії до великого кіно: класична нью-йоркська історія

Народився Мартін 17 листопада 1942 року в Квінсі, але дуже швидко родина переїхала на Манхеттен, у район Маленька Італія. Тато пресував одяг, мама шила, а сам Марті... задихався. Буквально. У хлопчика була астма, і замість того, щоб ганяти м'яч з однолітками, він сидів у кінотеатрах. Батьки водили його туди, щоб розважити, навіть не здогадуючись, що цим самим програмують майбутнє покоління кіноманів на обов'язковий перегляд "Таксиста" о третій ночі.

Хвороба, яка зазвичай псує дитинство, подарувала Скорсезе пристрасть до кіно. Іронія на рівні "дякую, що калічите мене продуктивно".

Священник? Майже!

Підлітком Марті був добропорядним католиком і навіть вступив до семінарії, мріючи стати священником. Протримався цілий рік! А потім його попросили... гм... звільнитися з Божої служби. Причина? "Я буянив під час молитов, і вони вирішили, що я - невиправний грішник", - розповідав сам Скорсезе.

Уяви собі: хлопець, який згодом зніме фільм про Христа і отримає звинувачення у богохульстві від церкви, спочатку хотів служити цій самій церкві. Бог, мабуть, має відмінне почуття гумору.

Вундеркінд із розкадровкою

У 11 років Марті створив розкадровку до епічного фільму про Римську імперію під назвою "Вічне місто". На головні ролі він планував запросити Марлона Брандо, Алека Гіннесса та Річарда Бертона. Ні більше, ні менше! Звісно, фільм так і не зняли (хлопцю було 11, нагадаю), але амбіції вже тоді були космічні.

Парадокс? Той самий хлопчик панічно боявся числа 11. Не літав рейсами, де є 11, не зупинявся на 11 поверсі готелів, намагався не виходити з дому 11 числа. А народився... 17 листопада. Ну майже не 11, можна жити.

Не розрізняє право і ліво - і що з того?

Серед усіх режисерських суперздібностей Скорсезе є одна маленька деталь: він не розрізняє право та ліво. На зйомках, коли каже "хочу, щоб ця людина стала лівіше", йому доводиться торкатися плеча, інакше обов'язково переплутає.

Уяви собі: людина знімає шедеври з безумовно складною мізансценою, але в повсякденному житті може заблукати на власному знімальному майданчику. Геніальність має свою ціну, панове.

Кокаїн, депресія і Де Ніро-рятівник

Середина 70-х: "Таксист" став хітом, а "Нью-Йорк, Нью-Йорк" провалився в прокаті. Скорсезе впав у депресію і пішов у відрив: алкоголь, кокаїн, саморуйнування. Одного разу, не знайшовши дози в Каннах, він погнав приватний літак до Парижа - на закупівлю. Бо якщо вже руйнувати себе, то зі стилем!

Врятував його Роберт Де Ніро, який прийшов до нього в лікарню після внутрішньої кровотечі і спитав: "Ти хочеш жити чи вмерти? Якщо жити - давай знімемо 'Шаленого бика'". І знаєш що? Це спрацювало! Де Ніро силоміць відправив колегу до реабілітаційної клініки, і світ отримав один із найвеличніших фільмів про бокс. Дякуємо, наркозалежності? Ні, дякуємо дружбі!

Камео, яке народилося з відчаю

Найвідоміша епізодична роль Скорсезе - це пасажир у "Таксисті", який детально розповідає, як хоче прикінчити свою дружину за зраду. Жахливо, моторошно, приголомшливо. І знаєш, як це сталося? Актор, який мав грати цю роль, захворів у день зйомок. Скорсезе просто замінив його, бо режисери роблять що завгодно, аби не зірвати графік.

Мораль: іноді найкращі рішення народжуються не з геніальності, а з банальної необхідності.

Майкл Джексон і 18-хвилинний кліп

Мало хто знає, що легендарний кліп Майкла Джексона "Bad" зняв саме Скорсезе. І ще менше людей знають, що повна версія триває... 18 хвилин! Більшу частину займав чорно-білий фільм з натяками на "Вестсайдську історію", але по телевізору показували лише чотирихвилинний кольоровий фрагмент.

За все своє життя Скорсезе зняв лише два відеокліпи. Другий - для канадського співака Роббі Робертсона, який у нас майже нікому не відомий. Бо режисер має право обирати, де витрачати свій талант. І це точно не MTV.

"Список Шиндлера": великий обмін проєктами

У 90-х Стівен Спілберг розробляв ідею "Списку Шиндлера", але не планував сам його знімати. Він запропонував проєкт Скорсезе, але той відповів, що фільм про Голокост має знімати єврей, а не італієць.

Водночас Спілберг вів переговори про ремейк трилера "Мис страху", але вирішив, що цей фільм більше підходить Скорсезе. Так два легендарних режисери обмінялися проєктами, і обидва зняли шедеври. Коли два генії домовляються - всі виграють.

Скандали, загрози та заборона в'їзду в Тибет

У 1988 році вийшло "Останнє спокуса Христа" - екранізація роману, де Ісус зображений людиною з людськими недоліками та сексуальними бажаннями. Католики влаштували протести біля кінотеатрів, Скорсезе отримував погрози розправи та два роки ходив з охоронцями. Католицька черниця назвала фільм "найбільшим богохульством проти Євхаристії".

А потім, у 1997-му, він зняв "Кундун" про Далай-ламу - і китайські лідери додали його до списку 50 осіб, яким заборонений в'їзд у Тибет. Скорсезе просто збирав колекцію країн і релігій, які його ненавидять. Хобі як хобі.

Фонд збереження кіно: коли бізнес - це місія

У 1990 році Скорсезе створив The Film Foundation - некомерційну організацію, яка відновлює старі та пошкоджені фільми. Фонд реставрував понад 800 картин з усього світу.

Людина, яка знімає фільми про насильство і мафію, паралельно рятує культурну спадщину людства. Бо якщо ти геній, то будь ласка, будь генієм у всьому.

Не дивиться сучасне кіно (але знімає його)

Скорсезе зізнається, що не дивиться сучасні фільми, бо вважає їх комерційними продуктами, а не мистецтвом. Виняток - Вес Андерсон, Девід Фінчер, брати Коени та ще кілька обраних.

Уяви собі: 80-річний режисер, який каже "раніше було краще", і при цьому знімає фільми з Ді Капріо, які б'ють касові рекорди. Старий, але не застарілий.

П'ять дружин і жодного спокою

За життя Скорсезе одружувався п'ять разів. Серед дружин - Ізабелла Росселліні (донька легендарної Інгрід Бергман). Шлюб не спрацював, але кар'єра розквітла.

Мораль? Іноді треба вибирати між особистим щастям і професійним успіхом. Скорсезе обрав кіно. І ніхто не може сказати, що він помилився.

Довгобуди: коли терпіння - мистецтво

Є три фільми, над якими Скорсезе думав десятиліттями: "Остання спокуса Христа" (вийшов у 1988), "Банди Нью-Йорка" (2002) і... байопік про Діна Мартіна під назвою "Діно", який досі не знятий. Проєкт заморожений з кінця 90-х.

Коли Скорсезе збирається з думками, поняття часу перестає мати значення. Ти чекаєш на новий фільм? Розслабся. Можливо, він вийде через 20 років. Або ніколи. Художника не можна змушувати робити щось швидко.

Фінал без фіналу

Скорсезе 82 роки. Він досі знімає. "Вбивці квіткового місяця", "Ірландець" - людина просто не вміє зупинятися. Або боїться. Або кіно - це його спосіб втекти від власних демонів.

Він перетворив астму на пристрасть, заїкування на амбіції, католицизм на теми, кокаїнову залежність на "Шаленого бика", а страх перед числом 11 — на додаткову звичку.

Також дізнайся, яка акторка отримала 25 мільйонів доларів за одну роль.